Виконкоми №6 «Про коригування та затвердження плану реагування на надзвичайні ситуації Дубечненської сільської ради»

ДУБЕЧНЕНСЬКА  СІЛЬСЬКА  РАДА

КОВЕЛЬСЬКОГО РАЙОНУ  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ

РІШЕННЯ

15 січня 2025 року                                            с. Дубечне                                                   № 6

 

Про коригування та затвердження плану

реагування на надзвичайні ситуації

Дубечненської сільської ради

 

 

    Керуючись вимогами Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»,

відповідно до ст130 Кодексу цивільного захисту та порядку розроблення планів діяльності єдиної системи цивільного захисту  затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 року № 626, з метою негайного реагування на надзвичайні ситуації на території Дубечненської сільської ради, виконком сільської ради,-

 

 

ВИРІШИВ:

 

 

 

1. Затвердити План реагування на надзвичайні ситуації Дубечненської сільської ради (додається) із змінами.

2.  Контроль за виконанням даного плану залишаю за собою.

 

 

 

 

 

Секретар сільської ради                                                                Алла ЛАВРЕНЮК

 

 

 

 

 

 

 

          

            ЗАТВЕРДЖЕНО

            рішенням виконавчого комітету

            Дубечненської сільської ради

            від   15.01.2025 року № ____

 

 

 

 

 

ПЛАН

реагування на надзвичайні ситуації

Дубечненської сільської ради

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

с. Дубечне

 

 

 

ЗМІСТ

1. Загальні положення............................................................................................. 3.
2. Розділ I. Перелік НС, ризик виникнення яких за результатами моніторингу найбільш ймовірні на територій Дубечненської сільської ради………………………………………………………………………………..6.
3. Розділ II. Інформування та оповіщення про загрозу виникнення

або виникнення надзвичайної ситуації........................................................................... 7.

4. Розділ III. Умови та порядок введення режиму підвищеної готовності або режиму надзвичайної ситуації................................................................................................... 9.
5. Розділ IV. Дії органів управління та сил цивільного захисту в

режимі підвищеної готовності та режимі надзвичайної ситуації................................. 9.

6. Розділ V. Управління під час ліквідації наслідків надзвичайної

ситуації................................................................................................................................ 17

7. Розділ VI. Залучення сил цивільного захисту і проведення

аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт…............................................... 18.

8. Розділ VII. Організація взаємодії.................................................................... 19.
9. Розділ VIII. Організація основних видів забезпечення під час проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт і ліквідації

наслідків…....................................................................................................................... 20.

10. Розділ ІХ. План реагування на надзвичайну ситуацію, пов’язану із застосуванням зброї масового знищення ( ядерної зброї)……..  26.
11. Додаток.............................................................................................................. 27.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

План реагування на надзвичайні ситуації Дубечненської сільської ради (далі – План) розроблено відповідно до ст.130 Кодексу цивільного захисту України та Порядку розроблення планів діяльності єдиної державної системи цивільного  захисту затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2017 року № 626.

План розробляється з метою упорядкування та координації дій органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів управління та сил цивільного захисту, суб’єктів господарювання у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій та визначає організацію управління реагуванням на надзвичайні ситуації, порядок дій і взаємодії, а також організацію основних видів забезпечення органів управління та сил цивільного захисту, що залучатимуться до реагування у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій, переведення органів управління та сил цивільного захисту у режим підвищеної готовності, режим надзвичайної ситуації.

План вводиться в дію за рішенням голови Дубечненської сільської ради у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій місцевого рівня згідно з Порядком класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями, затвердженим постановою Кабінету                        Міністрів України від 24 березня 2004 року № 368.

Всі роботи щодо порядку проведення заходів по запобіганню виникненню або ліквідації наслідків надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру (аварій, катастроф, пожеж, вибухів, загрози вибухів, аварій з викидом хімічно-небезпечних речовин, метеорологічних небезпечних явищ, інфекційних захворювань людей тощо) починаються зі збору комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій на місці події із залученням представників спеціалізованих служб Ковельської районної ланки територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту.

Залежно від масштабів і особливостей надзвичайної ситуації, що прогнозується або виникла, за рішенням комісії з питань ТЕБ та НС громади може бути введений один з чотирьох режимів:

1. повсякденного функціонування;
2. підвищеної готовності;
3. надзвичайної ситуації;
4. надзвичайного стану.

• 1. Режим повсякденного функціонування - при нормальній виробничо-промисловій, радіаційній, хімічній, біологічній (бактеріологічній), сейсмічній, гідрогеологічній і гідрометеорологічній обстановці (за відсутності епідемії, епізоотії та епіфітотії). Заходи режиму повсякденного функціонування:
• ведення спостереження і здійснення контролю за станом довкілля і територій громади;
• розроблення і виконання заходів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного і природного походження, забезпечення безпеки і захисту населення громади, зменшення можливих матеріальних втрат, забезпечення сталого функціонування суб’єктів господарювання та збереження національної культурної спадщини у разі виникнення надзвичайної ситуації;
• вдосконалення процесу підготовки сил і засобів сил та засобів комунальних підприємств, аварійно-рятувальних підрозділів, формувань цивільного захисту та суб’єктів господарювання, що знаходяться на території громади
• організація навчання населення вмінню користуватися засобами захисту, правильним діям в умовах надзвичайних ситуацій;
• створення і поновлення резервів матеріальних та фінансових ресурсів для ліквідації надзвичайних ситуацій;
• оцінка загрози виникнення надзвичайних ситуацій та можливих її наслідків на території громади.
  2. Режим підвищеної готовності - при істотному погіршенні виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної (бактеріологічної), сейсмічної, гідрогеологічної і гідрометеорологічної обстановки (з одержанням прогнозованої інформації щодо можливості виникнення надзвичайної ситуації). Заходи режиму підвищеної готовності:
• заходи, що визначені для режиму повсякденного функціонування;
• формування оперативної групи (груп) для виявлення причин погіршення обстановки безпосередньо в районі можливого виникнення надзвичайної ситуації, підготовка пропозицій щодо її нормалізації;
• посилення спостереження та контролю за станом довкілля, обстановкою на території громади, прогнозування масштабів можливої надзвичайної ситуації;
• розроблення комплексних заходів щодо захисту населення та територій, забезпечення стійкого функціонування об’єктів господарювання;
• приведення у стан підвищеної готовності наявних сил і засобів, уточнення планів їх дій і переміщення (у разі необхідності) в район

можливого виникнення надзвичайної ситуації;

• проведення заходів щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій на території громади;
• запровадження цілодобового чергування керівного складу цивільного захисту на пункті управління керівника ЦЗ громади;
• інформування вищих органів управління про хід виконання запланованих заходів.
  3. Режим надзвичайної ситуації - при реальній загрозі виникнення надзвичайних ситуацій і реагуванні на них. Заходи режиму надзвичайної ситуації:

- залучення представників спеціалізованих служб Ковельської районної ланки територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту.

• організація захисту населення і територій громади;
• переміщення оперативної групи (груп) в район виникнення надзвичайної ситуації;
• організація робіт щодо локалізації надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків;
• визначення межі території, на якій виникла надзвичайна ситуація;
• організація робіт, спрямованих на забезпечення сталого функціонування об’єктів господарювання;
• здійснення постійного контролю за станом довкілля, що зазнало впливу наслідків надзвичайної ситуації, обстановкою на аварійному об'єкті і прилеглій до нього території;
• інформування вищих органів управління щодо попереднього рівня надзвичайної ситуації та вжитих заходів, оповіщення працівників та надання їм необхідних рекомендацій щодо дій в умовах, які склалися.
  4. Режим надзвичайного стану - запроваджується в Україні або на окремих її територіях в порядку, визначеному Конституцією України та Законом України «Про правовий режим надзвичайного стану».

Надзвичайний стан в Україні або в окремих її місцевостях вводиться Указом Президента України, який підлягає затвердженню Верховною Радою України протягом двох днів з моменту звернення Президента України.

Надзвичайний стан - це особливий правовий режим, який може тимчасово вводитися в Україні чи в окремих її місцевостях при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру не нижче загальнодержавного рівня, що призвели чи можуть призвести до людських і матеріальних втрат, створюють загрозу життю і здоров'ю громадян, або при спробі захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України

шляхом насильства і передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування відповідно до чинного законодавства України повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення безпеки і здоров'я громадян, нормального функціонування національної економіки, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, захисту конституційного ладу, а також допускає тимчасове, обумовлене загрозою, обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Основними завданнями сил цивільного захисту громади щодо попередження та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій слід вважати :

• своєчасне виявлення передумов аварій та катастроф і ефективне їх усунення ;
• підтримання високої готовності сил цивільного захисту, пунктів управління, системи оповіщення та зв’язку, цілеспрямована підготовка їх до дій за призначенням;
• створення фонду матеріально-технічних засобів та фінансового резерву для ліквідації наслідків ймовірних надзвичайних ситуацій;

• оперативне реагування на надзвичайні ситуації та ліквідації їх наслідків.

РОЗДІЛ І

ПЕРЕЛІК НС, РИЗИК ВИНИКНЕННЯ ЯКИХ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ МОНІТОРИНГУ НАЙБІЛЬШ ЙМОВІРНІ ДЛЯ ТЕРИТОРІЙ

ШАЦЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ

 

Виходячи з аналізу ризиків різного характеру, на території Дубечненської сільської ради (додаток 1), враховуючи Національний класифікатор, можуть виникнути наступні надзвичайні ситуації техногенного, природного, соціального характеру:

Код 10100 – надзвичайні ситуації унаслідок аварій чи катастроф на транспорті (за винятком пожеж і вибухів).

Код 10150 – унаслідок авіаційних аварій і катастроф.

Код 10160 – унаслідок аварій автомобільного транспорту.

Код 10182 – унаслідок аварії на міському пасажирському транспорті, іншому.

Код 10200 – унаслідок пожеж, вибухів.

Код 10210 – унаслідок пожеж, вибухів у будівлях і спорудах.

Код 10300 – унаслідок аварій з викиданням (загрозою викидання) НХР, корисних копалин на інших об`єктах (окрім аварій на транспорті).

Код 10400 – унаслідок наявності у навколишньому середовищі шкідливих і радіоактивних речовин понад ГДК.

Код 10600 – унаслідок раптового руйнування будівель і споруд.

Код 10700 – унаслідок аварій в електроенергетичних системах.

Код 10800 – унаслідок аварій у системах життєзабезпечення.

Код 20000 – НС природного характеру.

Код 30000  – метеорологічні НС.

Код 20320 – метеорологічні НС температурні.

Код 20600 – НС, пов`язані з пожежами в природних екологічних системах.

Код 20700 – медико-біологічні НС.

Код 20720 – НС, пов`язані з отруєнням людей.

Код         20730        –НС,       пов`язані         з      інфекційними          захворюваннями сільськогосподарських тварин

Код 20740 – НС, пов`язана з масовим отруєнням сільськогосподарських тварин.

Код 20750 – НС, пов`язана з масовою загибеллю диких тварин.

Код 20760 – НС, пов`язана з ураженням сільськогосподарських рослин хворобами та шкідниками.

Код 30000 – НС соціального характеру.

Код 40000- НС воєнного характеру.

 

 

РОЗДІЛ ІІ

ІНФОРМУВАННЯ ТА ОПОВІЩЕННЯ ПРО ЗАГРОЗУ ВИНИКНЕННЯ АБО ВИНИКНЕННЯ НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ

 

Інформацію про загрозу виникнення або виникнення надзвичайної ситуації сільський голова Дубечненської сільської ради може отримати:

• • від місцевої пожежної охорони;
  • від поліцейського офіцера громади Дубечненської сільської ради Ковельського районного управління поліції  ГУ  НП у Волинській області;
  • від чергової служби членів ДФТГ, що здійснюють цілодобовий моніторинг території Дубечненської сільської ради;
  • інших джерел.

 

Оперативне оповіщення населення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій та інформування щодо порядку їх дій у разі виникнення надзвичайної ситуації здійснюється без використання централізованої системи оповіщення, шляхом залучення:

мобільних груп оповіщення (група осіб, що курсує по заздалегідь визначених маршрутах на автомобільному транспорті, яка оснащена стаціонарними, або переносними гучномовцями);

місцевих засобів масової інформації (друкованих видань, медійних (інформаційних) засобів в місцях масового скупчення людей, інтернет та мобільні мережі, тощо).

Інформація про загрозу виникнення або виникнення надзвичайної ситуації (події), її можливі наслідки подається до чергової служби                                                  райдержадміністрації (у разі їх утворення) або оперативно-диспетчерської служби Ковельського РУ ГУ ДСНС України у Волинській області від керівництва   сільської ради. Час проходження інформації від органу місцевого самоврядування, Ковельського РУ ГУ ДСНС України в Волинській області до оперативно-чергової служби ДСНС в усній формі становить 5 хвилин після отримання інформації про загрозу виникнення або виникнення надзвичайної ситуації з подальшим поданням письмового підтвердження протягом години за допомогою технічних засобів зв’язку та передачі даних.

Рішення про оповіщення у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайної ситуації приймає голова сільської ради, на підставі повідомлення про фактичну обстановку, що склалася у зоні можливого виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій;

результатів аналізу прогнозованих даних, стану небезпеки природно- техногенного характеру, що вимагають негайного проведення заходів для захисту населення і територій;

пропозицій органів виконавчої влади та керівників об’єктів, на території яких існує загроза виникнення або виникла надзвичайна ситуація.

У разі виникнення прямої загрози життю та здоров'ю населення, що потрапляє до зони дії чинників ураження надзвичайної ситуації, рішення про проведення оповіщення приймає голова сільської ради.

 

 

 

РОЗДІЛ III

УМОВИ ТА ПОРЯДОК ВВЕДЕННЯ РЕЖИМУ ПІДВИЩЕНОЇ ГОТОВНОСТІ АБО РЕЖИМУ НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ

 

Режим підвищеної готовності в громаді у повному обсязі або частково встановлюється тимчасово у разі загрози виникнення надзвичайної ситуації місцевого рівня.

Режим надзвичайної ситуації в громаді у повному обсязі або частково встановлюється тимчасово у разі виникнення надзвичайної ситуації що класифікується як ситуація місцевого значення.

Рішення про встановлення відповідного режиму функціонування на території громади приймає комісія з питань ТЕБ та НС громади.

 

РОЗДІЛ IV

ДІЇ ОРГАНІВ УПРАВЛІННЯ ТА СИЛ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ В РЕЖИМІ ПІДВИЩЕНОЇ ГОТОВНОСТІ ТА РЕЖИМІ НАДЗВИЧАЙНОЇ

СИТУАЦІЇ

 

• • режимі підвищеної готовності:

Голова сільської ради дає розпорядження на:

-  проведення позачергового засідання місцевої комісії з питань ТЕБ та НС;

• інформування населення про дії в можливій зоні надзвичайної ситуації;
• голові комісії з питань евакуації щодо приведення в готовність до евакуації населення із зони надзвичайної ситуації, його розміщення і життєзабезпечення (у разі необхідності);
• формування оперативних груп для проведення розвідки, оцінки обстановки, що склалася, із залученням сил цивільного захисту громади, підготовки пропозицій щодо її нормалізації, організації роботи підпорядкованих                                         сил;
• здійснення заходів щодо забезпечення сталого функціонування об’єктів  економіки та об’єктів життєзабезпечення населення;
• доповідає голові районної державної адміністрації про обстановку, що  склалася в громаді та про прийняті рішення;
• здійснює контроль за проведенням визначених заходів.

 

Невідкладно організовуються проведення позачергового засідання комісії з                            питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій громади.

Керівники органів управління та сил цивільного захисту:

• приводять у готовність до дій за призначенням та уточнюють завдання  підпорядкованим органам управління та силам цивільного захисту;
• формують та організовують роботу оперативних груп;
• приймають рішення щодо приведення в готовність системи зв’язку, оповіщення і обміну інформацією;
• коригують плани реагування на надзвичайні ситуації, здійснюють заходи  із запобігання їх виникненню.

Місцева комісія з питань ТЕБ та НС:

• організовує здійснення заходів щодо активізації роботи з проведення спостереження та контролю за станом навколишнього природного середовища, перебігом епідемій і спалахами інфекційних захворювань, масовими харчовими отруєннями населення, обстановкою на об’єктах підвищеної небезпеки і прилеглих до них територіях, прогнозування можливості виникнення надзвичайної ситуації та її масштабів;
• організовує розроблення плану комплексних заходів щодо захисту населення і територій у разі виникнення надзвичайної ситуації, забезпечення сталого функціонування суб’єктів господарювання;
• забезпечує координацію заходів щодо запобігання виникненню надзвичайної ситуації;
• готує пропозиції щодо визначення джерел і порядку фінансування заходів    реагування на надзвичайну ситуацію;
• координує заходи щодо створення резерву засобів індивідуального захисту та матеріальних резервів для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, визначає обсяги і порядок використання таких резервів;

Заступник сільського голови з питань діяльності виконавчих органів Дубечненської  сільської ради:

• організовує роботу щодо збору та аналізу інформації про розвиток події, її аналіз і попередню оцінку оперативної обстановки;
• готує та надає (розгорнуті доповіді про оперативну обстановку на території громади) голові селищної ради та голові комісії з питань евакуації для прийняття відповідних рішень;
• оформляє відповідні рішення голови селищної ради, розробляє проекти організаційних, плануючих та розпорядчих документів (наказів, розпоряджень, доручень, планів, протоколів), здійснює  облік та контроль за виконанням рішень (розпоряджень, вказівок), виданих селищним головою та відповідних координуючих органів;
• здійснює доведення розпоряджень, доручень та вказівок до виконавців;
• координує роботу оперативних груп;
• організовує взаємодію між органами управління селищної ради, районної ланки територіальної підсистеми ЄДС ЦЗ у Ковельському районі, оперативними групами та силами цивільного захисту, залученими до виконання заходів із запобігання виникненню надзвичайної ситуації, координують їх дії;
• готує донесення і доповіді (зведення) про оперативну обстановку у відповідні органи управління;
• веде облікову та звітну документацію.

Виконавчий комітет, комунальні заклади та підприємства сільської ради:

• організовують цілодобове чергування керівного складу;
• приводять у готовність до дій за призначенням системи оповіщення і зв’язку, уточнюють (готують) тексти повідомлень про порядок дій персоналу підприємств (населення) громади у разі виникнення надзвичайної ситуації;
• приводять у готовність до дій за призначенням оперативні групи (за необхідності забезпечують – їх виїзд до місць можливого виникнення надзвичайної ситуації);
• уточнюють розрахунки на захист (інженерного, радіаційно- хімічного, медичного, евакуації) персоналу і населення, приведення у готовність до застосування захисних споруд цивільного захисту, підготовки і розгортання пунктів видачі засобів індивідуального захисту (за необхідності організується – їх видача);
• організовують проведення інженерно-технічних, спеціальних та інших заходів, спрямованих на запобігання (зниження небезпеки) впливу можливих надзвичайних ситуацій на населення і об’єкти (перевірка та приведення у готовність всіх протипожежних засобів, стану водозабірних споруд, автономних джерел енергоживлення, підготовка технології виробництва і працюючого персоналу до дій щодо забезпечення безаварійної зупинки виробництва, створення резерву матеріально-технічних ресурсів (далі – МТР), необхідної кількості палива, будматеріалів, конструкцій, труб, підготовка шляхів, посилення інженерно-технічних споруд, проведення герметизації будинків, складських приміщень);
• готують плавзасоби, майно наметових містечок, запаси матеріальних засобів для організації життєзабезпечення населення, завантаження їх на транспорт;
• готують транспорт для перевезення сил цивільного захисту у райони можливого виникнення надзвичайної ситуації, перевезення запасів матеріальних ресурсів, а також для евакуації населення, вивозу матеріальних та інших цінностей з небезпечних районів;

- приводять у готовність до прийому потерпілих у заклади охорони здоров’я;

- узгоджують з Ковельським районним управлінням ГУ НП у Волинській області маршрути можливого виходу сил цивільного захисту у райони надзвичайної ситуації і порядок їх супроводу;

 - організовують проведення (за необхідності) евакуації населення, підвезення (вивезення) робочих змін;

- перевіряють готовність сил та засобів цивільного захисту, що можуть бути залучені для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;

- уточнюють дії під час реагування на надзвичайні ситуації;

- за розпорядженням голови райдержадміністрації у разі загрози виникнення надзвичайної ситуації пов’язаних з викидом радіоактивних і небезпечних хімічних речовин, катастрофічного затоплення місцевості, масових пожеж приводяться у готовність комісії з питань евакуації, збірні, проміжні та приймальні пункти евакуації.

• • режимі надзвичайної ситуації

Сільський голова:

1. призначає керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;
2. дає розпорядження:

на проведення збору керівного складу органів управління та сил цивільного захисту громади та місцевої комісії з питань ТЕБ та НС;

на проведення оповіщення населення громади про фактичну обстановку, яка склалася, і надання рекомендацій щодо порядку дій у надзвичайній ситуації (у разі необхідності);

на переведення в режим надзвичайної ситуації;

голові з питань евакуації на проведення евакуації населення із зони надзвичайної ситуації, його розміщення і життєзабезпечення (у разі необхідності);

керівникам структурних підрозділів сільської ради, комунальних закладів та підприємств сільської ради формування і направлення в зону надзвичайної ситуації оперативних груп для проведення розвідки, оцінки обстановки, що склалася, підготовки пропозицій щодо її нормалізації, організації роботи підпорядкованих сил;

приведення у готовність до дій за призначенням необхідної кількості сил і засобів, проведення заходів з ліквідації                                наслідків надзвичайної ситуації;

здійснення заходів щодо забезпечення сталого функціонування об’єктів економіки та об’єктів життєзабезпечення населення;

здійснення заходів щодо життєзабезпечення та соціального захисту постраждалого населення, проведення гуманітарних акцій;

3. приймає рішення (за поданням місцевої комісії з питань ТЕБ та НС) щодо виділення матеріальних цінностей з місцевого матеріального резерву для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та коштів з резервного фонду бюджету для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;
4. узгоджує (за необхідності) з керівником територіального органу центрального органу виконавчої влади, на об’єктах якого виникла надзвичайна ситуація, порядок і умови залучення до її ліквідації сил і засобів обласного підпорядкування;
5. доповідає голові районної державної адміністрації про обстановку, що склалася в громаді, про прийняті рішення, за необхідності звертається з проханням про позичання чи розбронювання матеріальних цінностей з районного та регіонального резервів, про виділення коштів з резервного фонду бюджету;

Заступник сільського голови з питань діяльності виконавчих органів Дубечненської  сільської ради:

1. проводить оповіщення членів місцевої комісії з питань ТЕБ та НС, а у разі потреби – членів комісії з питань евакуації;
2. здійснює збір інформації про виникнення і розвиток події, проводить її аналіз та здійснює попередню оцінку оперативної обстановки;
3. готує розгорнуту доповідь про оперативну обстановку (виробничо- промислову, радіаційну, хімічну, біологічну, сейсмічну, гідрогеологічну, гідрометеорологічну обстановку) на території громади та надає її сільському голові та голові комісії з питань евакуації для прийняття відповідних рішень;
4. забезпечує оформлення відповідних рішень сільського голови, розробляє проєкти розпорядчих, організаційних, плануючих та інформаційних документів (розпоряджень, доручень, планів, протоколів тощо), доведення їх до виконавців, організовує контроль за їх виконанням;
5. організовує оповіщення та інформування населення про виникнення надзвичайної ситуації, хід її ліквідації та надає рекомендації щодо правил поведінки в осередках ураження (у разі необхідності);
6. готує проєкт розпорядження сільського голови на виділення коштів з резервного фонду місцевого бюджету;
7. координує взаємодію оперативних груп та організовує роботу місцевої комісії з питань ТЕБ та НС та місцевої евакуаційної комісії;
8. готує донесення відповідним органам управління і доповіді про хід ліквідації надзвичайної ситуації та про оперативну обстановку;
9. забезпечує організацію взаємодії та взаємного інформування з органами управління та силами, залученими до виконання відновних робіт.

 

Місцева комісія з питань ТЕБ та НС:

1. забезпечує координацію, організацію робіт та взаємодію органу управління та сил цивільного захисту громади, а також громадських організацій щодо надання допомоги населенню, що постраждало внаслідок виникнення надзвичайної ситуації;
2. організовує роботу з локалізації або ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;
3. залучає до виконання робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації необхідні рятувальні, транспортні, будівельні, медичні та інші формування з використанням наявних матеріально-технічних, продовольчих та інших ресурсів і запасів (до призначення керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації);
4. вживає заходи, необхідні для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у небезпечних районах;
5. організовує здійснення заходів щодо соціального захисту населення, що постраждало внаслідок виникнення надзвичайної ситуації;
6. встановлює межі зони, на якій виникла надзвичайна ситуація, та організовує визначення розміру шкоди, заподіяної суб’єктам господарювання і населенню внаслідок виникнення надзвичайної ситуації місцевого рівня;
7. організовує здійснення постійного контролю за станом навколишнього природного середовища на території, що зазнала впливу надзвичайної ситуації, обстановкою на аварійних об’єктах і прилеглих до них територіях;
8. приймає рішення щодо попередньої класифікації надзвичайної ситуації за видом, класифікаційними ознаками та рівнем, забезпечує своєчасне подання до ДСНС зазначених матеріалів;
9. вивчає обставини, що склалися, та подає органу, який її утворив, інформацію про вжиті заходи, причини виникнення та результати ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, а також пропозиції щодо подальших дій із запобігання її розвитку.

Керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації:

1. виїжджає на місце виникнення надзвичайної ситуації та здійснює безпосереднє керівництво організацією та проведенням робіт у зоні надзвичайної ситуації;
2. утворює штаб, призначає начальника штабу та організовує його роботу, дає розпорядження щодо проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;
3. уточнює завдання органам управління та силам цивільного захисту,                                     задіяним до ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;
4. організовує       зв’язок      з    мобільними       оперативними       групами, які залучаються до реагування на надзвичайну ситуацію;
5. утворює      ешелоноване       угруповання       сил     цивільного      захисту та організовує їх залучення до ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;
6. організовує через штаб виконання таких заходів:
7. визначення зони ураження надзвичайної ситуації, кількості і місць перебування в ній людей, організовує їх рятування та надання медичної допомоги;
8. збирання даних про обстановку в зоні надзвичайної ситуації, їх аналіз та узагальнення;
9. визначення головного напряму ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;
10. розроблення оперативних планів заходів з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, зосередження в районі надзвичайної ситуації необхідних сил і технічних засобів та своєчасне введення їх у дію;
11. визначення кількості і складу сил цивільного захисту, необхідних для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, порядку і строків їх залучення;
12. організацію взаємодії органів управління та сил цивільного захисту, залучених до ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, з метою ефективного використання їх потенціалу;
13. керівництво аварійно-рятувальними та іншими невідкладними роботами;
14. ведення обліку робіт, що були проведені силами цивільного захисту під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;
15. ведення обліку загиблих та постраждалих унаслідок надзвичайної ситуації;
16. інформування населення про наслідки та прогноз розвитку надзвичайної ситуації, хід її ліквідації та правила поведінки в зоні надзвичайної ситуації;
17. зупинення діяльності суб’єктів господарювання, що розташовані в зоні надзвичайної ситуації, незалежно від форми власності і підпорядкування, введення обмеженого доступу на територію цієї зони;
18. залучення в установленому порядку до проведення аварійно- рятувальних та інших невідкладних робіт сил цивільного захисту, громадських організацій та окремих громадян за їх згодою, необхідних транспортних та інших технічних засобів підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, які перебувають у зоні надзвичайної ситуації;
19. проведення інженерних робіт з розблокування завалених захисних споруд цивільного захисту;
20. зупинення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у разі підвищення рівня загрози життю рятувальників та інших осіб, які беруть участь у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;
21. організовує з метою першочергового життєзабезпечення постраждалих та оперативної ліквідації наслідків надзвичайної ситуації контроль за виконанням усіх видів забезпечення під час дій у зоні надзвичайної ситуації;
22. організовує забезпечення, контроль та координацію робіт, пов’язаних із здійсненням заходів безпеки під час проведення аварійно- рятувальних та інших невідкладних робіт.

У невідкладних випадках керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, а в разі його відсутності – керівник аварійно-рятувальної служби, який першим прибув у зону надзвичайної ситуації, може прийняти рішення про проведення екстреної евакуації населення із зони надзвичайної ситуації або зони можливого ураження.

Спеціальна   комісія    з    ліквідації    наслідків    надзвичайної    ситуації

техногенного та природного характеру місцевого рівня (у разі створення):

1. координує діяльність структурних підрозділів органу місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, пов'язану з виконанням комплексу робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, забезпечення життєдіяльності постраждалого населення, функціонування об'єктів соціальної, комунально-побутової, промислової та аграрної сфери, проведення відбудовних робіт;
2. визначає першочергові заходи щодо проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у зоні надзвичайної ситуації;
3. організовує роботу щодо ліквідації надзвичайної ситуації та визначає комплекс заходів щодо ліквідації її наслідків;
4. залучає до проведення робіт з ліквідації надзвичайної ситуації та відбудовних робіт відповідні аварійно-рятувальні, транспортні, будівельні, медичні та інші формування;
5. вносить до органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації пропозиції стосовно виділення додаткових коштів для здійснення першочергових заходів щодо ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;
6. вивчає ситуацію, що склалася, та готує інформацію ДСНС, керівництву відповідного місцевого органу виконавчої влади, підприємства, установи та організації про вжиття заходів реагування на надзвичайну ситуацію,                               причини її виникнення, хід відбудовних робіт;
7. організовує роботу, пов'язану з визначенням розміру збитків унаслідок надзвичайної ситуації, та затверджує відповідні акти;
8. організовує інформування населення про стан справ, наслідки та прогноз розвитку надзвичайної ситуації, хід ліквідації та правила поведінки;
9. організовує проведення моніторингу стану довкілля на території, що зазнала впливу надзвичайної ситуації;
10. здійснює прогноз розвитку надзвичайної ситуації;
11. вносить керівництву органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації пропозиції про заохочення осіб, які брали участь у розробленні та здійсненні заходів щодо ліквідації наслідків надзвичайної ситуації та проведенні відбудовних робіт;
12. організовує надання допомоги потерпілим та сім'ям загиблих унаслідок надзвичайної ситуації;
13. виконує інші необхідні функції з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації у межах своїх повноважень.
    • режимі надзвичайного стану виконують завдання відповідно до Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану».

 

РОЗДІЛ V

УПРАВЛІННЯ ПІД ЧАС ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ

• • прибуття керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації його обов’язки виконує керівник підрозділу (служби, формування) сил цивільного захисту, який прибув до зони надзвичайної ситуації першим.

Якщо надзвичайна ситуація сталася:

на режимному об’єкті, питання призначення керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації вирішується керівником цього об’єкту;

на об’єкті підвищеної небезпеки до прибуття керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, його обов’язки виконує диспетчер об’єкта або особа старшого інженерно-технічного персоналу, яка перебуває на зміні.

• • разі ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, яка за характером та наслідками не потребує спеціального призначення керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, обов’язки такого керівника забезпечує керівник аварійно-рятувальної служби, що виконує завдання з ліквідації наслідків цієї надзвичайної ситуації.
  • керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації оформляється розпорядженням. Підготовка рішень керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, їх реєстрація в установленому порядку після підписання, доведення до виконавців і контроль за їх виконанням здійснюється штабом.
  • керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації є обов’язковими для виконання всіма суб’єктами, які беруть участь у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, а також громадянами і суб’єктами господарювання, що перебувають у зоні надзвичайної ситуації.
  • ліквідації наслідків надзвичайної ситуації керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації надає селищному голові пропозицію щодо переведення органів управління і сил цивільного захисту до функціонування у режимі повсякденного функціонування, та надалі – звіт про прийняті рішення і перебіг подій під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації та видає розпорядження про ліквідацію штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

 

РОЗДІЛ VI

ЗАЛУЧЕННЯ СИЛ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ І ПРОВЕДЕННЯ АВАРІЙНО-РЯТУВАЛЬНИХ ТА ІНШИХ  НЕВІДКЛАДНИХ  РОБІТ

 

• • складі Дубечненської сільської ради перебуває «Місцева пожежна охорона»  до  особового складу входить 11 осіб, відповідно своїх посадових обов’язків, можуть залучатися до гасіння пожеж та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

На балансі Дубечненської сільської ради знаходиться 5 одиниць пристосованої до пожежогасіння автомобільної техніки ( Мерседес бенс- 1 одиниця, ГАЗ-53 - 3 одиниці,  ГАЗ-66 -1 одиниця ), відповідне пожежно-технічне обладнання.

Додатково, може залучатися техніка підприємств, установ та організацій, що знаходяться на території Дубечненської територіальної громади.

У разі виникнення надзвичайних ситуацій на території громади для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт за зверненням до керівника Ковельської районної ланки територіальної підсистеми ЄДС ЦЗ у Волинській області за погодженням та згодою можуть залучатися сили та засоби районної ланки.

• • час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації у підпорядкування керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації переходять усі аварійно-рятувальні служби, що залучаються до ліквідації таких наслідків.
  • сил цивільного захисту до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на об’єктах підвищеної небезпеки здійснюється згідно з планами локалізації і ліквідації наслідків аварійних ситуацій.
  • про залучення додаткових сил цивільного захисту приймають органи управління, яким підпорядковані такі сили, на підставі звернень органів державної влади, органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання, на території яких виникла надзвичайна ситуація, або керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації відповідно до її рівня.

 

РОЗДІЛ VII

ОРГАНІЗАЦІЯ ВЗАЄМОДІЇ

 

• • своєчасного запобігання виникненню надзвичайних ситуацій і ефективного реагування на них, узгодження спільних дій органів управління та сил цивільного захисту, організовується їх взаємодія.
  • управління цивільного захисту відповідно до своїх повноважень взаємодіють на підставі завчасно розроблених планів взаємодії.
  • організації взаємодії:
• визначаються взаємодіючі органи управління, склад і кількість сил та засобів під час проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, відселення населення, надання допомоги постраждалим;
• встановлюється порядок оповіщення, організації зв’язку, приведення у готовність органів управління, чергових сил та засобів під час проведення пошукових робіт, допоміжне виділення сил та засобів, управління силами та засобами, узгодження сумісних дій під час проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, надання допомоги постраждалим, відселення населення;
• узгоджуються питання всебічного забезпечення дій;
• визначаються основні напрямки роботи і зосередження зусиль на їх виконанні взаємодіючих органів управління та сил цивільного захисту.
  • разі змін обстановки і необхідності виконання нових завдань порядок взаємодії уточнюється.

 

РОЗДІЛ VIII

ОРГАНІЗАЦІЯ ОСНОВНИХ ВИДІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ АВАРІЙНО-РЯТУВАЛЬНИХ ТА ІНШИХ

НЕВІДКЛАДНИХ РОБІТ І ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ НАДЗВИЧАЙНОЇ              СИТУАЦІЇ

• •  

забезпечення моніторингу довкілля за зміною ступеня зараженості (забруднення) об’єктів зовнішнього середовища, особового складу сил цивільного захисту, техніки, що ведуть рятувальні роботи, радіоактивними, хімічними речовинами, біологічними патогенними агентами в районах надзвичайних ситуацій на територіях, які до них прилягають;

уточнення загальної, хімічної, пожежної, інженерної, медичної обстановки та санітарно-епідемічної ситуації в районах надзвичайних ситуації для визначення умов та обсягу заходів щодо проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;

установлення місць перебування людей, які постраждали при                                                         надзвичайній ситуації, визначення засобів порятунку;

контроль за обстановкою і санітарно-епідеміологічним станом районів, розміщенням відселеного з небезпечних зон населення.

• • забезпечення:

ведення         інженерної       розвідки      й    оцінки     обсягу      інженерних       робіт у  районі надзвичайної ситуації;

організація дорожньо-мостового                   забезпечення             дій       сил, що  ведуть рятувальні роботи;

залучення сил і засобів для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;

організації робіт з попередження і ліквідації наслідків дощових паводків, сильних злив, підтоплення територій, ураганних вітрів, небезпечних геологічних процесів;

виконання комплексу інженерних організаційних та практичних заходів із ліквідації наслідків аварій і пошкоджень трубопровідного транспорту, об’єктів і споруд водопровідно-каналізаційного господарства, систем енергопостачання;

забезпечення проїзду по завалених, затоплених, заметених чи зруйнованих ділянках доріг;

обрушення (закріплення) небезпечних конструкцій в районі проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;

підготовка технічних рішень необхідних для проведення аварійно- рятувальних та інших невідкладних робіт;

виконання інженерних робіт під час ліквідації наслідків аварій на вибухо-пожежонебезпечних, хімічно- та радіаційно- небезпечних об’єктах, при транспортуванні небезпечних вантажів автошляхами, при катастрофах на автомобільному транспорті;

виконання інженерних робіт під час локалізації і ліквідації великих пожеж у лісах та на торфовищах.

Виконання завдань інженерного забезпечення покладається на сили і засоби відповідних спеціалізованих служб цивільного захисту та територіальних формувань цивільного захисту відповідного галузевого спрямування відповідно до планів залучень та рішень керівника з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

• • хімічне та біологічне забезпечення:

виявлення й оцінка хімічної обстановки (радіаційної обстановки) у громаді  і зоні дії надзвичайної ситуації;

визначення і запровадження режимів і заходів безпеки при роботі особового складу, що веде рятувальні роботи, і поведінки населення в зонах хімічного, радіоактивного ураження (забруднення);

проведення (за потреби) на ранній стадії радіаційної аварії йодної профілактики населення та учасників ліквідації наслідків аварії;

здійснення хімічного (дозиметричного) контролю;

забезпечення особового складу, що веде рятувальні роботи, засобами індивідуального захисту;

ліквідація хімічного, радіоактивного забруднення;

проведення санітарної обробки особового складу сил цивільного захисту та населення, а також проведення спеціальної обробки одягу, майна, транспорту, споруд.

Організація і виконання заходів хімічного забезпечення покладається на формування цивільного захисту відповідного галузевого спрямування підприємств і організацій відповідно до планів залучень та рішень керівника з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

• • забезпечення

Гідрометеорологічне забезпечення організовується і ведеться з метою всебічного обліку метеорологічних чинників погоди і стихійних гідрометеорологічних явищ у разі загрози і виникненні стихійного лиха, аварій, катастроф.

Основними завданнями гідрометеорологічного забезпечення є надання:

результатів поточних метеорологічних і аерологічних спостережень і відомостей про стихійні гідрометеорологічні явища погоди (далі – СГЯ);

фактичних і прогностичних характеристик середнього вітру (швидкість і напрямок);

результатів поточних гідрометеорологічних спостережень та відомостей про СГЯ;

довгострокових і короткострокових гідрометеорологічних прогнозів і попереджень про СГЯ;

видачу довідок, матеріалів і інструкцій із гідрометеорологічного режиму.

• виконання завдань гідрометеорологічного забезпечення залучається    Волинський обласний центр з гідрометеорології.
  • забезпечення

Для            проведення           заходів          матеріально-технічного забезпечення використовуються стаціонарні підприємства торгівлі (магазини, склади, бази),

підприємства громадського харчування (їдальні, ресторани, кафе, склади, бази), хлібозаводи (хлібопекарні), підприємства із зберігання продовольства (елеватори, бази хлібопродуктів, холодильники) підприємства харчової та легкої промисловості, їхні бази і склади, склади ПММ, автозаправні станції, станції технічного обслуговування автомобільної техніки, а також рухомі формування – пункти харчування, пункти речового забезпечення, пункти продовольчого забезпечення, ланки підвозу води, заправні станції, ремонтно- відновлювальні групи та евакуаційні групи за рішенням селищного голови незалежно від форм власності та господарювання.

Організація всебічного забезпечення потерпілого населення покладається на сільську раду. До виконання заходів залучаються сили і засоби комунальних підприємств та установ сільської ради та інших установ і організацій залежно від обстановки, що склалася.

Технічне забезпечення організовується з метою підтримання в справному стані та постійній готовності до використання всіх видів робіт автотранспортної, інженерної та іншої спеціальної техніки.

Забезпечення паливно-мастильними матеріалами організовується для повного та своєчасного забезпечення автотранспортної та спеціальної техніки, яка залучається для вирішення завдань із запобігання і ліквідації надзвичайної ситуації та її наслідків.

Забезпечення паливно-мастильними матеріалами під час проведення рятувальних та інших невідкладних робіт організовується через підприємства та організації, з якими укладені відповідні договори, мережу автозаправних станцій або рухомими автозаправними станціями та з місцевого матеріального резерву.

Продовольче забезпечення та забезпечення питною водою і водою для приготування їжі організовується для забезпечення гарячою їжею, а за відсутності можливості її приготування – сухим пайком, особового складу формувань у районах проведення рятувальних та інших невідкладних робіт.

Питною водою та водою для приготування їжі забезпечується особовий склад підрозділів і формувань, задіяних до проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, потерпілого населення в районах проведення робіт та розміщення евакуйованого населення.

Підвіз води до визначених місць здійснюється паспортизованими автоцистернами, бочкотарою або квасними, пивними, молочними цистернами. Рішення на розгортання пунктів питної води приймає селищний голова.

Речове забезпечення організовується з метою своєчасного та повного забезпечення особового складу підрозділів невоєнізованих формувань і потерпілого населення постільною білизною, спеціальним одягом та взуттям.

Рішення на виконання завдань речового забезпечення об’єктів постачання майна, його асортименту, місць розташування рухомих пунктів речового забезпечення приймає селищний голова.

• • забезпечення

Транспортне забезпечення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт організовується для:

вивозу із осередків ураження і районів стихійного лиха населення, худоби, матеріальних, культурних та інших цінностей;

перевезення рятувальних підрозділів до районів (об’єктів) проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;

підвіз у райони надзвичайної ситуації матеріально-технічного майна для забезпечення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.

Виконання заходів транспортного забезпечення покладається на комунальна організація Центр надання соціальних послуг Дубечненської сільської ради, Дубечненська АЗПСМ КНП « Старовижівський ЦПД»,  гуманітарний відділ Дубечненської сільської ради. До виконання завдань цивільного захисту можуть залучатися всі автотранспортні підприємства (перевізники), які знаходяться на відповідній території. Перевезення з районів надзвичайної ситуації здійснюються в два етапи:

Вивіз населення.

Перевезення худоби і матеріальних цінностей.

• • забезпечення:

виконання невідкладних медичних, санітарно-гігієнічних та протиепідемічних (профілактичних) заходів, у разі виникнення надзвичайної ситуації, з метою збереження життя та здоров’я населення громади та особового складу аварійно-рятувальних формувань, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення;

проведення медичної розвідки районів стихійного лиха, техногенних аварій та катастроф;

• сил та засобів Центру ПМСД Ковельського МТМО медичних закладів,які розташовані на території Старовижівської громади  для медичного забезпечення та забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення району;

надання прогнозу можливої медичної обстановки на території  громади після виникнення стихійного лиха, аварій, катастроф;

залучення сил та засобів служби медицини катастроф до надання             екстреної медичної допомоги постраждалим, здійснення сортування постраждалих, організація евакуації постраждалих у разі виникнення надзвичайних ситуацій до закладів охорони здоров’я;

організація роботи закладів охорони здоров’я під час прийому великої кількості постраждалих у разі виникнення надзвичайних ситуацій;

організація та здійснення медичних профілактичних заходів серед населення та особового складу підрозділів та формувань цивільного захисту, задіяних до ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків;

здійснення інших заходів медичного захисту населення.

Інформаційне забезпечення  виконується виконавчим комітетом Дубечненської сільської ради, старостами старостинських округів з метою своєчасного та об’єктивного інформування населення про обстановку у зоні надзвичайної ситуації, хід ліквідації її наслідків та можливий розвиток подій.

• • публічного (громадського) порядку

Охорона публічного (громадського) порядку забезпечується силами та засобами Ковельського РУ НП ГУ в Волинській області та Дубечненської сільської ради.

Основні завдання:

надання допомоги в оповіщенні населення району, що потрапляє в зону надзвичайної ситуації;

забезпечення режиму допуску до району надзвичайної ситуації і охорона громадського порядку на цій території;

регулювання дорожнього руху, участь в евакуації населення;

забезпечення охорони громадського порядку в місцях розміщення евакуйованого населення і охорони залишеного в зоні надзвичайної ситуації державного, громадського майна і особистого майна громадян;

участь у роботі комісій із обліку втрат населення.

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ  Х  ПЛАН реагування на надзвичайну ситуацію, пов’язану із застосуванням зброї масового знищення (ядерної зброї) (код: 40000)

 

Загальні положення

 

План реагування на надзвичайну ситуацію, пов’язану із застосуванням зброї масового знищення (ядерної зброї,) Дубечненської сільської ради (далі — план)  розроблено з метою збереження життя людей у разі застосування зброї масового знищення (ядерної зброї) шляхом оперативного реагування та координації дій місцевих органів виконавчої влади, Дубечненської сільської ради, спрямованих на ліквідацію наслідків її застосування, здійснення заходів захисту населення і територій, надання допомоги постраждалим у разі виникнення надзвичайної ситуації, пов’язаної із застосуванням зброї масового знищення (ядерної зброї).

У цьому плані терміни вживаються у такому значенні:

ядерна зброя – зброя масового знищення невибіркової вибухової дії, побудована на використанні внутрішньоядерної енергії, що виділяється під час ланцюгової реакції поділу важких ядер деяких ізотопів урану чи плутонію або термоядерних реакцій синтезу легких ядер ізотопів водню – дейтерію і тритію та характеризується такими факторами ураження: ударна хвиля, електромагнітний імпульс, світлове випромінювання, проникаюча радіація та радіоактивне забруднення території;

радіоактивні опади – залишковий радіоактивний матеріал, що потрапляє у верхні шари атмосфери внаслідок ядерного вибуху, спричиненого застосуванням ядерної зброї, та випадає на поверхню землі. Радіоактивні опади складаються з продуктів поділу, ядерного матеріалу, що не вступив у реакцію поділу, та активованих частинок середовища, де відбулася детонація.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Кодексі цивільного захисту України, законах України «Про національну безпеку України», «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання», «Про екстрену медичну допомогу», «Основи законодавства України про охорону здоров’я».

План передбачає організацію та здійснення заходів щодо:

виявлення факту застосування зброї масового знищення (ядерної зброї) та прогнозування наслідків її застосування, а також інформування та оповіщення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання, органів управління та сил цивільного захисту про застосування зброї масового знищення (ядерної зброї) та інформування населення про здійснення заходів захисту;

визначення складу сил цивільного захисту, які залучаються до проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у районі застосування зброї масового знищення (ядерної зброї);

управління, взаємодії та координації органів управління та сил цивільного захисту, які залучаються до проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у районі застосування зброї масового знищення (ядерної зброї) та в зоні радіоактивного забруднення, ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, пов'язаної з її застосуванням;

забезпечення оперативного реагування органів управління та сил цивільного захисту, запобігання загибелі людей, здійснення заходів захисту зменшення матеріальних втрат та організації першочергового життєзабезпечення постраждалих;

визначення послідовності та обсягів організаційних і практичних кроків реагування на надзвичайну ситуацію, пов’язану із застосуванням зброї масового знищення (ядерної зброї) та ліквідацію її наслідків, строків виконання, відповідальних виконавців та необхідних для цього ресурсів.

План реалізується шляхом:

виявлення факту застосування зброї масового знищення (ядерної зброї) та прогнозування наслідків її застосування;

здійснення оповіщення органів державної влади, Дубечненської сільської ради, суб’єктів господарювання, органів управління і сил цивільного захисту про застосування зброї масового знищення (ядерної зброї) та інформування населення про здійснення заходів захисту;

оцінки фактичної обстановки в районі застосування зброї масового знищення (ядерної зброї) та в зоні радіоактивного забруднення (зоні руйнування будівель і захисних споруд цивільного захисту), пожежної обстановки, кількості загиблих та постраждалих людей, які потребують медичної допомоги;

здійснення радіаційної розвідки, виявлення меж зон радіоактивного забруднення та їх маркування;

розгортання формуваннями цивільного захисту пунктів дозиметричного контролю, спеціальної та санітарної обробки;

забезпечення постійного моніторингу радіаційної обстановки в зоні радіоактивного забруднення;

здійснення в зоні радіоактивного забруднення заходів щодо пилоподавлення на місцевості та шляхах з твердим покриттям, консервації джерел водопостачання (свердловин, криниць тощо);

обладнання місць (майданчиків) тимчасового збору (консервації, захоронення) радіоактивних матеріалів, забруднених техніки та засобів;

приведення в готовність та залучення сил цивільного захисту та інших сил і засобів, необхідних для реагування на надзвичайну ситуацію, пов’язану із застосуванням зброї масового знищення (ядерної зброї);

організації та проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у районі застосування зброї масового знищення (ядерної зброї) та в зоні радіоактивного забруднення з дотриманням заходів радіаційної безпеки;

здійснення заходів захисту населення і територій у районі застосування зброї масового знищення (ядерної зброї) та в зоні радіоактивного забруднення (використання засобів індивідуального та колективного захисту, застосування препаратів стабільного йоду за необхідності, проведення евакуації, обмеження перебування на відкритому повітрі, відтермінування евакуаційних заходів, обмеження або заборона вживання питної води та продуктів харчування, забруднених радіоактивними речовинами, проведення спеціальної обробки техніки, засобів та санітарної обробки людей тощо);

організації та надання екстреної і спеціалізованої медичної допомоги постраждалим у районі застосування зброї масового знищення (ядерної зброї) та в зоні радіоактивного забруднення;

організації основних видів забезпечення під час проведення аварійно- рятувальних та інших невідкладних робіт і ліквідації наслідків застосування зброї масового знищення (ядерної зброї);

організації управління, взаємодії та координації органів управління та сил цивільного захисту, інших сил та засобів, які залучаються до проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у районі застосування зброї масового знищення (ядерної зброї) та в зоні радіоактивного забруднення;

реалізації інших заходів, необхідних для ліквідації наслідків застосування зброї масового знищення (ядерної зброї).

План передбачає реалізацію першочергових завдань та заходів щодо ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, пов'язаної із застосуванням зброї масового знищення (ядерної зброї), протягом трьох-п’яти діб.

Заходи щодо ліквідації наслідків застосування зброї масового знищення (ядерної зброї), що мають довготривалий характер, визначаються окремими рішеннями Кабінету Міністрів України.

Заходи, передбачені цим планом, здійснюються відповідальними за виконання органами державної влади, Дубечненської сільської ради невідкладно у разі застосування зброї масового знищення (ядерної зброї).

 

Виявлення факту застосування зброї масового
знищення (ядерної зброї) та прогнозування
 наслідків її застосування

 

Виявлення факту застосування зброї масового знищення (ядерної зброї) на території України здійснює Державне космічне агентство України (далі – ДКА)  разом з Генеральним штабом Збройних Сил.

Про виявлення факту застосування зброї масового знищення (ядерної зброї) ДКА та Генеральний штаб Збройних Сил інформують органи державної влади.

Прогнозування наслідків застосування зброї масового знищення (ядерної зброї) та моделювання зон руйнувань і радіоактивного забруднення внаслідок її застосування здійснює Розрахунково-аналітичний центр Збройних Сил разом з МОЗ, ДКА та Центром прогнозування наслідків радіаційних аварій Українського гідрометеорологічного центру ДСНС.

Результати прогнозування наслідків застосування зброї масового знищення (ядерної зброї) невідкладно подаються до ДСНС. ДСНС негайно інформує Офіс Президента України,  Апарат ради національної безпеки і оборони України та Кабінет Міністрів України.

Наслідки застосування зброї масового знищення (ядерної зброї) залежать від потужності ядерного заряду та висоти вибуху, а також метеорологічних умов.

Оповіщення та інформування органів державної влади,

органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання,

органів управління та сил цивільного захисту про застосування

зброї масового знищення (ядерної зброї), та інформування

населення про здійснення необхідних заходів захисту

 

Державне космічне агентство України, Генеральний штаб Збройних Сил доводять первинну та уточнену інформацію про застосування на території України (або поблизу державного кордону України) зброї масового знищення (ядерної зброї) до Офісу Президента України, Апарату Ради національної безпеки і оборони України, Кабінету Міністрів України, СБУ та ДСНС.

Обмін інформацією про загрозу застосування або про застосування зброї масового знищення (ядерної зброї) та прогнозування наслідків здійснюється з використанням спеціальних захищених каналів передачі даних, а також національної телекомунікаційної мережі та електронних комунікаційних мереж загального користування з дотриманням вимог законодавства щодо інформації з обмеженим доступом.

Подальший обмін інформацією про наслідки застосування зброї масового знищення (ядерної зброї) та про ліквідацію наслідків такого застосування здійснюється між центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, Дубечненською сільською радою.

Оповіщення (доведення сигналів і повідомлень органів управління та сил цивільного захисту, розпоряджень та іншої інформації) органів державної влади, Дубечненської сільської ради, органів управління і сил цивільного захисту та інформування населення громади про загрозу застосування зброї масового знищення (ядерної зброї) або про виникнення надзвичайної ситуації, спричиненої її застосуванням, здійснює:

на державному рівні – оперативно-чергова служба ДСНС після отримання інформації про застосування зброї масового знищення (ядерної зброї) з використанням загальнодержавної автоматизованої системи централізованого оповіщення, а також за допомогою національної телекомунікаційної мережі та електронних комунікаційних мереж загального користування;

на територіальному рівні –  оперативно-чергові служби управління з питань цивільного захисту обласної державної (військової) адміністрації та Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в області після отримання інформації про загрозу застосування або про застосування зброї масового знищення (ядерної зброї) від ДСНС України з використанням територіальних автоматизованих систем централізованого оповіщення, а також систем автоматизованого виклику для інформування координаційних органів територіальних підсистем єдиної державної системи цивільного захисту та їх ланок, аварійно-рятувальних служб;

на місцевому рівні – оперативно-чергові (чергові, диспетчерські) служби структурних підрозділів Головного управління Національної поліції в області доводять інформацію про загрозу застосування або про застосування зброї масового знищення (ядерної зброї) до керівного складу районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів територіальних громад.

Інформування та оповіщення на території Дубечненської сільської ради здійснюється відповідно до Розділу ІІ Плану реагування на надзвичайні ситуації Дубечненської сільської ради.

 

Організація управління, взаємодії та координації дій

органів управління та сил цивільного захисту області

 

Застосування зброї масового знищення (ядерної зброї) на території України за наслідками, а також за кількістю технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквідації, прогнозовано буде класифіковано як надзвичайна ситуація державного рівня.

У разі застосування зброї масового знищення (ядерної зброї) на території України за рішенням Кабінету Міністрів України утворюється спеціальна Урядова комісія з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, пов’язаної із застосуванням зброї масового знищення (ядерної зброї) (далі – Урядова комісія), або призначається керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації державного рівня.

Для безпосередньої організації і координації аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, оцінки характеру і наслідків надзвичайної ситуації, підготовки пропозицій для прийняття рішення про її локалізацію або ліквідацію, управління силами цивільного захисту керівником робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації утворюється штаб з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації та призначається його начальник.

Місце роботи Урядової комісії визначається Кабінетом Міністрів України.

Місце роботи штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації визначається керівником робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації державного рівня.

Урядова комісія або керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації організовує виконання завдань і заходів із ліквідації наслідків застосування зброї масового знищення (ядерної зброї) та захисту населення і територій від її наслідків.

До робіт із ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, пов’язаної із застосуванням зброї масового знищення (ядерної зброї), залучаються сили цивільного захисту єдиної державної системи цивільного захисту, а також інші сили та засоби центральних та місцевих органів виконавчої влади, Дубечненської сільської ради.

Рішення про залучення сил цивільного захисту, а також інших необхідних сил та засобів приймає Урядова комісія або керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

До заходів з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації відповідно до законодавства можуть залучатися підрозділи Збройних сил, інших військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, утворених відповідно до законів України.

Додаткове фінансове та матеріальне забезпечення робіт із ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, пов’язаної із застосуванням зброї масового знищення (ядерної зброї), та захисту населення і територій від її наслідків здійснюється на підставі рішень Кабінету Міністрів України, прийнятих відповідно до законодавства.

На регіональному рівні реагування на надзвичайну ситуацію, пов’язану із застосуванням зброї масового знищення (ядерної зброї), забезпечують такі органи управління територіальної підсистеми:

Волинська обласна державна  адміністрація;

Головне управління ДСНС України у Волинській області;

управління з питань цивільного захисту Волинської обласної державної  адміністрації;

регіональна комісія з питань ТЕБ і НС.

регіональна комісія з питань евакуації.

 

Дії органів управління та сил цивільного захисту в Дубеченській сільській рад визначено Розділом ІV Плану реагування на надзвичайні ситуації Дубечненської сільської ради.

Керівник робіт з ліквідації надзвичайної ситуації, пов’язаної із застосуванням зброї масового знищення (ядерної зброї)

За рішенням голови обласної державної адміністрації призначається керівник робіт з ліквідації надзвичайної ситуації, пов’язаної із застосуванням зброї масового знищення (ядерної зброї), на території Волинської області.

Керівник робіт призначається з числа заступників голови обласної державної адміністрації, керівників структурних підрозділів обласної державної адміністрації, керівників територіальних підрозділів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

Під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, пов’язаної із застосуванням зброї масового знищення (ядерної зброї), у підпорядкування керівника робіт з ліквідації надзвичайної ситуації переходять усі аварійно-рятувальні служби та формування, що залучаються до ліквідації надзвичайної ситуації.

Розпорядження керівника робіт з ліквідації надзвичайної ситуації, пов’язаної із застосуванням зброї масового знищення (ядерної зброї), є обов’язковими для виконання учасниками ліквідації надзвичайної ситуації, а також громадянами, підприємствами, установами та організаціями, які перебувають в зоні аварії.

Керівник робіт з ліквідації надзвичайної ситуації, пов’язаної із застосуванням зброї масового знищення (ядерної зброї):

виїжджає на місце виникнення надзвичайної ситуації та здійснює безпосереднє керівництво організацією та проведенням робіт у зоні надзвичайної ситуації;

утворює штаб, призначає начальника штабу та організовує його роботу, дає розпорядження щодо проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;

уточнює завдання суб’єктам, задіяним до ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;

організовує зв’язок з мобільними оперативними групами, утвореними в центральних органах виконавчої влади, які залучаються до реагування на надзвичайну ситуацію;

утворює ешелоноване угруповання сил і засобів реагування на надзвичайну ситуацію та організовує залучення сил цивільного захисту до ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;

організовує через штаб виконання таких заходів:

-визначення зони ураження надзвичайної ситуації, кількості і місць перебування в ній людей, їх рятування та надання медичної допомоги;

-збирання даних про обстановку в зоні надзвичайної ситуації, їх аналіз та узагальнення;

-визначення головного напряму ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, прийняття рішення про проведення аварійно-рятувальних робіт, захисту населення і території від наслідків надзвичайної ситуації та забезпечення життєдіяльності постраждалих;

-розроблення оперативних планів заходів із ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, зосередження в районі надзвичайної ситуації необхідних сил і технічних засобів та своєчасне введення їх у дію;

-визначення кількості і складу аварійно-рятувальних формувань, необхідних для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, порядку і строків їх залучення згідно з планами реагування на надзвичайні ситуації і планами взаємодії;

-організація взаємодії аварійно-рятувальних служб та формувань, залучених до ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, з метою ефективного використання їх потенціалу;

-керівництво аварійно-рятувальними та іншими невідкладними роботами;

-ведення обліку робіт, проведених аварійно-рятувальними службами та формуваннями під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;

-ведення обліку загиблих та постраждалих унаслідок надзвичайної ситуації;

-інформування населення про наслідки та прогноз розвитку надзвичайної ситуації, хід її ліквідації та правила поведінки в зоні надзвичайної ситуації;

-проведення евакуаційних заходів, крім загальної або часткової евакуації населення;

-зупинення діяльності об’єктів, що розташовані в зоні надзвичайної ситуації, незалежно від форми власності і підпорядкування, введення обмеженого доступу на територію цієї зони;

-залучення в установленому порядку до проведення робіт аварійно-рятувальних формувань, громадських організацій та окремих громадян за їх згодою, необхідних транспортних та інших технічних засобів підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, які перебувають у зоні надзвичайної ситуації;

-зупинення аварійно-рятувальних робіт у разі підвищення рівня загрози життю рятувальників та інших осіб, які беруть участь у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;

 

організовує взаємодію органів управління і сил цивільного захисту, що залучаються до ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;

організовує з метою першочергового життєзабезпечення постраждалих та оперативної ліквідації наслідків надзвичайної ситуації контроль за виконанням усіх видів забезпечення під час дій у зоні надзвичайної ситуації;

організовує забезпечення, контроль та координацію робіт, пов’язаних із здійсненням заходів безпеки під час проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.

 

Регіональний штаб з ліквідації надзвичайної ситуації.

У своїй діяльності регіональний штаб з ліквідації надзвичайної ситуації взаємодіє із постійною регіональною комісією з питань ТЕБ та НС та керується рішеннями спеціальної Урядової комісії з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, пов’язаної із застосуванням зброї масового знищення (ядерної зброї), Державної комісії з питань ТЕБ та НС,  керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації державного рівня.

Керівництво роботою штабу з ліквідації надзвичайної ситуації здійснює його начальник, який призначається керівником робіт.

До складу штабу з ліквідації надзвичайної ситуації входять керівники органів управління та сил цивільного захисту територіальної підсистеми  Єдиної державної системи цивільного захисту (далі – ЄДСЦЗ), що беруть участь у ліквідації наслідків НС, представники або експерти відповідних державних адміністрацій, Дубечненської сільської ради, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками).

Штаб з ліквідації НС розгортається і працює, як правило, у районі виникнення НС.

 

 

Управління під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації

 

Застосування зброї масового знищення (ядерної зброї) на території України за наслідками, а також за кількістю технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквідації, прогнозовано буде класифіковано як надзвичайна ситуація державного рівня.

У разі застосування зброї масового знищення (ядерної зброї) на території України відповідно до вимог статей 71 та 75 Кодексу цивільного захисту України за рішенням Кабінету Міністрів України утворюється спеціальна Урядова комісія з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, пов’язаної із застосуванням зброї масового знищення (ядерної зброї) (далі — Урядова комісія), або призначається керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації державного рівня.

Для безпосередньої організації і координації аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, оцінки характеру і наслідків надзвичайної ситуації, підготовки пропозицій для прийняття рішення про її локалізацію або ліквідацію, управління силами цивільного захисту керівником робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації утворюється штаб з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації та призначається його начальник.

Місце роботи Урядової комісії визначає Кабінет Міністрів України.

Місце роботи штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації визначається керівником робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

У разі створення спеціальної Урядової комісії з ліквідації надзвичайної ситуації та призначення керівника ліквідації НС керівництво організацією та проведенням робіт у зоні аварії переходить до цього керівника негайно після його прибуття.

До реагування на пов’язану із застосуванням зброї масового знищення (ядерної зброї) залучаються органи управління і сили функціональних підсистем єдиної системи цивільного захисту регіонального, місцевого та об’єктового рівнів.

Керівник Дубечннської  субланки:

організовує оповіщення органів управління та сил цивільного захисту, суб’єктів господарювання, а також населення  території громади про загрозу застосування або про застосування зброї масового знищення (ядерної зброї) та забезпечують першочергове інформування про дії в умовах такої ситуації;

у межах повноважень організовує виконання завдань і заходів з ліквідації наслідків застосування зброї масового знищення (ядерної зброї) та захисту населення і територій від її наслідків згідно з примірним переліком завдань і заходів щодо ліквідації наслідків застосування зброї масового знищення (ядерної зброї) та захисту населення і територій від її наслідків;

забезпечує постійне інформування населення про розвиток ситуації, надають рекомендації щодо порядку дій та способів захисту населення і територій від її наслідків;

залучає підпорядковані сили цивільного захисту для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у зоні надзвичайної ситуації відповідно до рішень Урядової комісії або керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;

забезпечує організацію контролю та обліку доз опромінення осіб, що відряджаються до зони надзвичайної ситуації, уточнюють завдання та місії, які повинні виконуватися в зоні застосування зброї масового знищення (ядерної зброї), відповідно до рівня отриманих аварійним персоналом доз опромінення;

організовує виконання завдань і заходів з ліквідації наслідків застосування зброї масового знищення (ядерної зброї) та захисту населення і територій від її наслідків згідно з рішеннями Урядової комісії або керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

 

У режим надзвичайної ситуації органи управління, сили та засоби територіальної підсистеми, які залучаються до реагування, переводяться протягом двох годин.

До прибуття керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації його обов’язки виконує керівник підрозділу (служби, формування) сил цивільного захисту, який прибув до зони надзвичайної ситуації першим.

Рішення керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації оформляється розпорядженням.

Підготовка рішень керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, їх реєстрація в установленому порядку після підписання, доведення до виконавців і контроль за їх виконанням здійснюється штабом.

Рішення керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації є обов’язковими для виконання всіма суб’єктами, які беруть участь у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, а також громадянами і суб’єктами господарювання, що перебувають у зоні надзвичайної ситуації.

Після ліквідації наслідків надзвичайної ситуації керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації надає голові обласної державної адміністрації пропозицію щодо переведення органів управління і сил цивільного захисту територіальної підсистеми до функціонування у режимі повсякденного функціонування, та надалі – звіт про прийняті рішення і перебіг подій під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації та видає розпорядження про ліквідацію штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

 

Організація та проведення аварійно-рятувальних та інших
невідкладних робіт у районі застосування зброї масового знищення
(ядерної зброї) та в зоні радіоактивного забруднення

 

Пошуково-рятувальні роботи насамперед необхідно проводити в зоні помірних руйнувань, з урахуванням неперевищення дозових лімітів опромінення рятувальників.

Пошуково-рятувальні роботи в зоні значних руйнувань необхідно проводити тільки після зниження високих рівнів радіації.

Для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації і проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт залучаються сили цивільного захисту відповідно до Плану реагування на надзвичайні ситуації Дубечненської сільської ради Розділ VI та Розділ  VIII.

Рішення про залучення сил цивільного захисту приймають органи управління, яким підпорядковані такі сили, на підставі звернень органів державної влади, Дубечненської сільської ради, суб’єктів господарювання, на території яких виникла надзвичайна ситуація, або керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

З метою оперативного вжиття заходів з ліквідації наслідків застосування зброї масового знищення (ядерної зброї) та захисту населення і територій від її наслідків, проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт силами цивільного захисту утворюється угруповання сил цивільного захисту, залучення яких здійснюється ешелоновано.

До складу сил першого ешелону належать сили цивільного захисту, які перебувають на цілодобовому чергуванні (із строком готовності до 40 хвилин), у зоні відповідальності яких виникла надзвичайна ситуація.

До складу сил другого ешелону належать сили цивільного захисту, строк готовності до дій за призначенням яких не перевищує 2 години.

Резерв сил цивільного захисту становлять сили цивільного захисту, строк готовності до дій за призначенням яких перевищує 2 години.

Нарощування угруповання сил і засобів цивільного захисту в зоні надзвичайної ситуації здійснюється керівником робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації через штаб.

Керівники установ, організацій та підприємств, що відряджають підготовлений персонал до зони надзвичайної ситуації, пов’язаної із застосуванням зброї масового знищення (ядерної зброї), забезпечують організацію контролю та обліку доз опромінення підготовленого персоналу, залученого до реагування, уточнюють завдання та час перебування в зоні ураження відповідно до радіаційної ситуації на місці виконуваних робіт та величини отриманих таким персоналом доз опромінення.

Ротація залученого особового складу та працівників сил цивільного захисту здійснюється за показниками індивідуальних отриманих доз опромінення.

Аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи організовуються керівником робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації та здійснюються силами цивільного захисту.

У районі застосування зброї масового знищення (ядерної зброї) аварійно- рятувальні роботи та інші невідкладні роботи проводяться в такій послідовності:

проведення інженерної і радіаційної розвідки, виявлення меж зон радіоактивного забруднення і їх маркування та визначення шляхів для введення сил цивільного захисту в районі застосування зброї масового знищення (ядерної зброї) та шляхів евакуації постраждалого населення;

організація радіаційного контролю та моніторингу, оцінка радіаційного стану і корегування рятувальних операцій з урахуванням його змін;

розчищення території населених пунктів від завалів для проїзду спеціальної техніки та транспорту до місць проведення аварійно-рятувальних робіт, а також для проведення евакуації постраждалого населення;

відключення пошкоджених інфраструктурних об’єктів та локалізація викидів небезпечних хімічних і горючих речовин;

гасіння пожеж у будівлях та на транспорті;

пошук та рятування постраждалих у будівлях та на транспорті, які знищені, у частково пошкоджених будівлях, захисних спорудах та підвалах, надання їм першої медичної допомоги у пунктах розміщення аварійно-рятувальних підрозділів і в місцях проведення аварійно-рятувальних робіт;

розбирання завалів зруйнованих будинків, відновлення постачання повітря, деблокування і відкриття захисних споруд цивільного захисту та підвалів, пошук та рятування постраждалих, надання їм першої медичної допомоги у пунктах розміщення аварійно-рятувальних підрозділів і в місцях проведення аварійно-рятувальних робіт;

розгортання формуваннями цивільного захисту пунктів дозиметричного контролю, спеціальної та санітарної обробки;

проведення часткової санітарної обробки (проводиться людьми самостійно в зоні радіоактивного забруднення та повторюється після їх евакуації з небезпечної зони);

проведення евакуації людей та регулювання масового самостійного переміщення населення з району застосування зброї масового знищення (ядерної зброї);

виявлення загиблих людей, тварин та їх транспортування до визначених місць;

відновлення роботи пошкоджених об’єктів життєзабезпечення населення, інфраструктурних об’єктів, транспорту і зв’язку;

забезпечення публічного (громадського) порядку в районі застосування зброї масового знищення (ядерної зброї);

забезпечення постійного моніторингу радіаційної обстановки в зоні радіоактивного забруднення;

здійснення в зоні радіоактивного забруднення (на місцевості та шляхах із твердим покриттям) заходів щодо пилоподавлення, консервації джерел водопостачання (свердловин, криниць тощо);

обладнання місць (майданчиків) тимчасового збору (консервації, захоронения) радіоактивних матеріалів, забруднених техніки та засобів;

організація життєзабезпечення постраждалого населення та виконання інших завдань і заходів.

У зоні радіоактивного забруднення аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи проводяться в такій послідовності:

проведення прогнозної оцінки напрямків та відстаней поширення радіоактивного забруднення місцевості;

проведення радіаційної розвідки на підтвердження / уточнення прогнозної оцінки меж радіоактивного забруднення;

позначення зони радіоактивного забруднення па місцевості, виявлення територій з найменшими рівнями радіації;

проведення контролю забруднення радіоактивними речовинами об’єктів навколишнього природного середовища, техніки, будівель, споруд, питної води та продуктів харчування;

проведення оцінки радіаційної обстановки та корегування рятувальних операцій з урахуванням її змін;

визначення місць укриття населення в будинках, захисних спорудах та підвалах, виявлення поранених осіб, осіб з інвалідністю, надання їм першої медичної допомоги та вивезення за межі зони радіоактивного забруднення в безпечні райони;

проведення дозиметричного контролю опромінення населення розрахунковим методом;

організація постачання питної води та продуктів харчування для населення, яке тимчасово залишається в зонах радіоактивного забруднення;

проведення попередньої (часткової) санітарної обробки (проводиться людьми самостійно в зоні радіоактивного забруднення та повторюється після виходу з неї);

проведення евакуації людей та регулювання масового самостійного переміщення населення із зони радіоактивного забруднення в безпечні райони;

проведення повної санітарної обробки населення після його виходу із зони радіоактивного забруднення;

організація життєзабезпечення постраждалого населення та виконання інших завдань і заходів.

Для оперативної оцінки наслідків застосування зброї масового знищення (ядерної зброї), можливого розвитку подій при виникненні конкретної надзвичайної ситуації рішенням голови облдержадміністрації із числа структурних підрозділів облдержадміністрації, територіальних підрозділів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади створюється оперативна група.

Основні завдання оперативної групи:

оцінка обстановки та підготовка пропозицій щодо протидії надзвичайній ситуації та ліквідації її наслідків;

виявлення ступені впливу небезпечного фактору надзвичайної ситуації на населення та виробництво;           

підготовка пропозицій щодо змісту та характеру екстрених заходів, спрямованих на захист населення та локалізації джерела надзвичайній ситуації, організації рятувальних та інших невідкладних робіт;

підготовка пропозицій щодо можливих режимів функціонування виробництва в умовах надзвичайній ситуації та ліквідації її наслідків;

оцінка попередніх матеріальних збитків від наслідків надзвичайній ситуації.

СБУ із залученням у разі потреби Збройних Сил, Національної гвардії, Національної поліції, ДАЗВ здійснює організацію документування та відповідну процесуальну фіксацію доказів застосування зброї масового знищення (ядерної зброї), проведення огляду місця події та відібрання зразків радіоактивних опадів та ядерного боєзаряду, що не зазнав детонації, їх охорону, супроводження та перевезення для відповідного експертного дослідження з урахуванням особливостей перевезення, організації заходів процесуального документування факту застосування зброї масового знищення (ядерної зброї) .

 

Організація взаємодії

 

Для своєчасного запобігання виникненню надзвичайних ситуацій і ефективного реагування на них, узгодження спільних дій органів управління, служб і формувань міжвідомчого угруповання сил організовується взаємодія органів управління і сил цивільного захисту.

 Органи управління цивільного захисту відповідно до своїх повноважень взаємодіють на підставі Плану реагування на надзвичайні ситуації Дубечненської сільської ради Розділ VII

Органи управління цивільного захисту зобов’язані:

визначити взаємодіючі органи управління, склад і кількість сил та засобів під час проведення пошуково-рятувальних робіт, відселення населення, надання допомоги постраждалим;

встановити порядок оповіщення, організації зв’язку, приведення у готовність органів управління, чергових сил та засобів під час проведення пошукових робіт, допоміжне виділення сил та засобів, управління силами та засобами, узгодження сумісних дій під час проведення пошуково-рятувальних робіт, надання допомоги постраждалим, відселення населення;

узгодити питань всебічного забезпечення дій;

визначити основні напрямки роботи і зосередження на їх виконанні взаємодіючих органів управління та сил.

У разі змін обстановки і необхідності виконання нових завдань порядок взаємодії уточнюється.

 

Організація заходів захисту населення і територій від наслідків
застосування зброї масового знищення (ядерної зброї)

 

У разі застосування зброї масового знищення (ядерної зброї) органи виконавчої влади, органи Дубечненської сільської ради , керівники підприємств, установ та організацій організовують виконання заходів захисту населення, територій та персоналу згідно з примірним переліком завдань і заходів щодо ліквідації наслідків застосування зброї масового знищення (ядерної зброї) та захисту населення і територій від її наслідків.

Заходи захисту населення від дії іонізуючого випромінювання (рівні втручання) здійснюються відповідно до вимог Норм радіаційної безпеки України.

У разі загрози застосування або застосування зброї масового знищення (ядерної зброї) люди самостійно укриваються в об’єктах фонду захисних споруд цивільного захисту.

Після застосування зброї масового знищення (ядерної зброї) населення негайно укривається від радіоактивних опадів у захисних спорудах та будівлях у радіусі до 50 кілометрів від епіцентру ядерного вибуху. Після проведення прогнозування масштабів радіоактивного забруднення населення, яке опинилося в зоні радіоактивного забруднення, укривається в захисних спорудах та будівлях до 24–48 годин після застосування зброї масового знищення (ядерної зброї) залежно від рівнів радіації на території.

Забезпечення готовності до використання за призначенням об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту здійснюється власниками, покладається на користувачів об’єктів та юридичні особи, на балансі яких вони перебувають, відповідно до закону.

Застосування препаратів стабільного йоду здійснюється виключно за рекомендаціями МОЗ та відповідно до Регламенту щодо проведення йодної профілактики у разі виникнення радіаційної аварії, затвердженого наказом МОЗ від 9 березня 2021 р. № 408.

Населення, стосовно якого передбачається проведення захисних заходів, повинне бути негайно проінформовано. При цьому характер інформації повинен бути завчасно відпрацьований у межах тренувальних і навчальних протиаварійних тренувань різного рівня із залученням відповідних фахівців – медичних працівників та психологів, таким чином, щоб одночасно з необхідними конкретними інструкціями з профілактичного застосування препаратів стабільного йоду уникнути стресу, соціальної паніки та надмірного й неконтрольованого вживання альтернативних препаратів йоду.

Однократне дозування для дорослої людини калій йодіту (далі – КІ) становить 125 мг (100 мг йоду). У разі виникнення радіаційної аварії на об'єктах, призначених для поводження з радіоактивними та ядерними матеріалами, та загрози забруднення довкілля радіоактивних ізотопів йоду (далі – РІЙ)  персонал повинен прийняти негайно 125 мг КІ.

Населення, яке проживає на території де є загроза забруднення РІЙ, приймає профілактичну дозу препарату КІ тільки після офіційного оповіщення про загрозу радіоактивного забруднення та необхідність проведення йодопрофілактики (далі – ЙП).

Оповіщення здійснюється відповідно до вимог пункту 10 Порядку здійснення невідкладних заходів йодної профілактики серед населення України у разі виникнення радіаційної аварії, затвердженого наказом Державної інспекції ядерного регулювання України від 08 листопада 2011 року № 154, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 листопада 2011 року за № 1353/20091.

Регламентом встановлено наступні вікові групи та дозування препарату стабільного йоду (калій йодид): діти до 1 місяця (немовлята й діти, які перебувають на грудному вигодовуванні) – 16 мг, діти від 1 місяця до 3 років – 32 мг, діти від 3 до 12 років – 62,5 мг, підлітки від 13 до 18 років, дорослі до 40 років, матері, які годують груддю – 125 мг

Дозування одноразового прийому КІ* дорослим і дітям для захисту щитоподібної залози від накопичення РІЙ

Група населення, вік	Дозування* в міліграмах КІ
Немовлята (від народження до 1 місяця)	~16
Діти від 1 місяця до 3 років	~32
Діти 3–12 років	62,5
Діти старше 12 років та дорослі до 40 років	125
Вагітні	125

Примітки: *КІ приймається після їжі. Для отримання необхідних дозувань калію йодиду лікарські засоби, що на сьогодні зареєстровані в Україні, мають бути застосовані відповідно інструкції виробника.

Достатньо одноразового прийому препаратів КІ. Однак, за умови довготривалого чи повторного негативного впливу, неуникненого споживання забруднених харчових продуктів і води питної, можливий повторний прийом препаратів стабільного йоду здійснюється лише після офіційних оповіщень відповідно до пункту 3 цього розділу. Оптимальний ефект ЙП можливий за умови завчасного (превентивного) прийому препарату за 6 і менше годин до надходження РІЙ.

Допустимий період для прийому стабільного йоду становить 24 години до і протягом шести годин після очікуваного початку впливу РІЙ. Також обґрунтовано приймати КІ для блокування щитоподібної залози протягом восьми годин після початку впливу РІЙ.

 Початок ЙП пізніше ніж через 14 годин після впливу РІЙ може завдавати більше шкоди, ніж очікувана користь, бо сприятиме продовженню біологічного періоду напіврозпад РІЙ, який вже накопичився в щитоподібній залозі. Одноразове застосування КІ забезпечує захист щитоподібній залози приблизно на 24 години.

Як правило, евакуація населення (при наявності показань) є більш ефективним заходом щодо радіаційного захисту, ніж повторний прийом препарату КІ.

Якщо евакуація з якихось причин затримується або неможлива, то багаторазове (повторне) застосування КІ слід проводити не раніше 24 годин після першого прийому препарату й тільки в умовах або при можливості пролонгованого надходження радіоактивності в зовнішнє середовище.

Введення на підставі оцінки обстановки відповідних режимів радіаційного захисту населення (рівнів втручання) протягом двох годин після застосування зброї масового знищення (ядерної зброї).

Спостереження за радіаційною обстановкою в районі застосування зброї масового знищення (ядерної зброї) та в зоні радіоактивного забруднення проводиться кожні чотири години.

Радіаційний контроль техніки, будинків та контроль повноти проведення санітарної обробки людей та дезактивації техніки проводиться протягом 48 годин після застосування зброї масового знищення (ядерної зброї)

Радіаційний контроль забруднення навколишнього природного середовища, питної води та продуктів харчування проводиться протягом 72-х годин після застосування зброї масового знищення (ядерної зброї).

 

Моніторинг якості повітря

Волинським обласним центром з гідрометеорології здійснюються спостереження за забрудненням атмосферного повітря.

Ведуться спостереження за хімічним складом атмосферних опадів та за кислотністю опадів.

          Проводиться аналіз наявності забруднювальних речовин в опадах та сніговому покриві.

Державна екологічна інспекція у Волинській області здійснює вибірковий відбір проб на джерелах викидів. Вимірюється понад 65 параметрів.

ДУ «Волинський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» здійснює спостереження за якістю атмосферного повітря у житловій та рекреаційній зонах, зокрема поблизу основних доріг, санітарно-захисних зон та житлових будинків, на території шкіл, дошкільних установ та медичних закладів в містах та в робочий зоні. Крім того, здійснюється аналіз якості повітря у житловій зоні за скаргами мешканців.

 

 

Моніторинг стану вод суші

Волинський обласний центр з гідрометеорології проводить моніторинг гідрохімічного стану вод, а також здійснює гідробіологічні спостереження на водних об'єктах. Отримуються дані по 46 параметрах, що дають можливість оцінити хімічний склад вод, біогенні параметри, наявність зважених часток та органічних речовин, основних забруднювальних речовин, важких металів та пестицидів. На водних об'єктах проводяться спостереження за хронічною токсичністю води. Визначаються показники радіоактивного забруднення поверхневих вод.

Державна екологічна інспекція у Волинській області відбирає проби води та отримує дані з вимірюваних параметрів.

Регіональний офіс водних ресурсів у Волинській області проводить моніторинг річок, водосховищ, каналів, зрошувальних систем і водойм у межах водогосподарських систем комплексного призначення, систем водопостачання, транскордонних водотоків та водойм у зонах  впливу атомних електростанцій. Крім того, у межах радіаційного моніторингу вод водогосподарськими організаціями здійснюється контроль вмісту радіонуклідів у поверхневих водах.

ДУ «Волинський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» проводить спостереження за джерелами централізованого та децентралізованого постачання питної води, а також місцями відпочинку вздовж річок та водосховищ.

Підприємствами Державної організація «Західний геологічний центр» здійснюється моніторинг стану підземних вод. У місцях моніторингу проводиться оцінка рівня залягання підземних вод (наявність), їх природного геохімічного складу. Проводяться визначення параметрів, зокрема концентрації важких металів та пестицидів.

ДУ «Волинський центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» здійснює хімічний аналіз підземних вод, які призначаються для питного споживання.

 

Моніторинг стану ґрунтів

Волинським обласним центром з гідрометеорології здійснює моніторинг забруднення ґрунтів сільськогосподарських земель пестицидами та важкими металами у населених пунктах.

Державна екологічна інспекція у Волинській здійснює відбір проб на промислових майданчиках в межах області. Загальна кількість параметрів, що вимірюються, – 27.

ДУ «Волинський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» здійснює моніторинг стану ґрунтів на територіях їх можливого негативного впливу на здоров’я населення. Найбільше охоплюються території вирощення сільськогосподарської продукції, території в місцях застосування пестицидів, ґрунти в зоні житлових масивів, дитячих майданчиків та закладів. Досліджуються проби ґрунту в місцях зберігання токсичних відходів на території підприємств та поза територією підприємств у місцях їх складування або захоронення.

Головне управління Держпродспоживслужби у Волинській області здійснює спостереження за ґрунтами сільськогосподарського використання. Здійснюються радіологічні, агрохімічні та токсикологічні визначення, залишкова кількість пестицидів, агрохімікатів і важких металів.

 

Моніторинг радіаційного випромінювання

Волинський обласний центр з гідрометеорології здійснює спостереження за радіоактивним забрудненням атмосфери шляхом щоденних замірів доз гамма-радіаційної експозиції (ГРЕ), осідання радіоактивних частинок з атмосфери та вмісту радіоактивного аерозолю в повітрі. Здійснюються заміри радіоактивного забруднення поверхневих вод на 6 метеостанціях.

Лабораторії моніторингу Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області проводять контроль у місцях концентрації радіоактивних речовин у ґрунтах та харчових продуктах.

 

Організація та проведення евакуації населення забезпечується місцевими органами виконавчої влади, органами Дубечненської сільської ради відповідно до Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 р. № 841 (Офіційний вісник України, 2013 р., №92, ст. 3386) та плану евакуації населення Дубечненської сільської ради затвердженого секретарем Дубечненської сільської ради 10.03.2023 року.

Евакуаційні заходи залежно від масштабів і особливостей надзвичайної ситуації проводяться відповідно до Плану евакуації населення за рішенням Кабінету Міністрів України,  відповідного розпорядження начальника територіальної підсистеми ЄДСЦЗ та начальника ланки ЄДСЦЗ.

Для прийняття рішення на евакуацію встановлюються такі критерії:

Захисні заходи	Дозові критерії, мЗв (доза, спрогнозована на перші 10 діб)
	Все тіло		Окремі органи
Евакуація	Нижній рівень	Верхній рівень	Нижній рівень	Верхній рівень
Дорослі Діти	50 10	500 50	500 200*	5000 500*

* - тільки для щитовидної залози

Загальне керівництво проведенням евакуаційних заходів покладається на евакуаційну комісію громади.

Основними завданнями комісії з питань евакуації є планування і практичне виконання заходів евакуації щодо організованого вивезення (виведення) населення, сільськогосподарських тварин та майна із районів можливого виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та у разі виникнення безпосередньої загрози їх життю.

Проведення евакуації населення з району застосування зброї масового  знищення (ядерної зброї) здійснюється протягом  24-х годин після застосування зброї масового знищення (ядерної зброї).

Термін приведення в готовність евакуаційних органів:

в робочий час 1 год.;  в неробочий час 2 год. 30 хв.

Оповіщення населення про евакуацію здійснюється всіма наявними засобами розповсюдження інформації.

Початок евакуації – через 4 години після прийняття рішення на евакуацію.

При цьому організовується обов'язковий радіаційний контроль забруднення людей та техніки на проміжних пунктах евакуації.

Забезпечення радіаційного захисту проводиться за результатами виявлення й оцінки масштабів радіаційного забруднення (зараження), розробки і введення в дію режимів радіаційного захисту, організації і проведення дозиметричного контролю, забезпечення населення і спеціалізованих служб цивільного захисту засобами захисту, ліквідації наслідків радіаційного зараження (спеціальна санітарна обробка, дезактивація місцевості і споруд).

У залежності від потужності дози гама-випромінювання режими радіаційного захисту для населення встановлюються уповноваженим керівником робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

 

Встановлення режимів радіаційного та хімічного захисту для населення погоджується з управлінням охорони здоров’я облдержадміністрації.

Дозиметричний контроль населення організовують місцеві органи виконавчої влади та органи Дубечненської сільської ради на підставі розрахунків щодо отримання доз визначеними критичними групами людей залежно від умов та місця їх перебування під час дії проникаючої радіації та в зоні радіоактивного забруднення.

Проведення спостереження за радіаційною обстановкою в районі застосування зброї масового знищення (ядерної зброї) та в зоні радіоактивного забруднення здійснюється кожні 4 години.

Облік індивідуальних доз опромінення людей, віднесених до критичної групи, ведеться в районному (міському) дозовому реєстрі опромінення, організацію ведення якого здійснюють місцеві органи виконавчої влади.

Проведення населенням попередньої (часткової) санітарної обробки необхідно здійснювати в найкоротші строки після забруднення шкіри, одягу та взуття радіоактивними речовинами.

Часткова санітарна обробка проводиться людьми самостійно в зоні радіоактивного забруднення і повторюється після виходу з неї. Під час проведення такої санітарної обробки здійснюється механічне видалення радіоактивних речовин з одягу та засобів індивідуального захисту, протирання вологими серветками відкритих ділянок шкіри, обмивання чистою водою слизових оболонок очей, носа та ротової порожнини, за можливості знімається верхній одяг, забруднений радіоактивними речовинами.

Повна санітарна обробка населення організовується місцевими органами виконавчої влади та Дубечненською сільською радою після виходу населення із зони радіоактивного забруднення. Повна санітарна обробка населення проводиться на комунальних підприємствах, пристосованих до проведення санітарної обробки, у мобільних пунктах санітарної обробки, розгорнутих підрозділами радіаційного та хімічного захисту.

Санітарна і спеціальна обробка персоналу, особового складу пожежних частин, інших формувань, що діють у зоні радіоактивного забруднення, дезактивація спецодягу здійснюються силами аварійної групи санітарного контролю і дезактивації в санпропускниках.

Для попередження розповсюдження радіоактивного забруднення у разі потреби розгортаються радіометричні пости, де проводиться контроль забрудненості устаткування, техніки, інструментів, транспортних засобів, одягу і взуття людей.

Додаткові пости у разі потреби розгортаються на межі зон радіоактивного забруднення (проміжні пункти евакуації) при виконанні робіт з ліквідації наслідків аварії. Для проходу до місць проведення аварійних робіт у цих зонах і виходу з них можуть встановлюватися переносні санітарні шлюзи.

Забруднена техніка і устаткування спрямовуються на дезактивацію, яка проводиться в спеціально організованих пунктах дезактивації та на межі зони забруднення.

Дезактивацію здійснюють підрозділи та формування територіальної підсистеми.

Для санітарної обробки людей і спеціальної обробки техніки приводяться у готовність до розгортання санітарно-обмивальні пункти, станції обробки одягу та станції обробки техніки (група хімічного захисту ДУ «Волинський  обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України»). З огляджу на кількість місцевих запасів готуються до видачі засоби індивідуального захисту населення.

Особи, які зазнали забруднення, проходять часткову санітарну обробку поза осередком радіоактивного забруднення. Значною мірою забруднення буде видалене разом із знятими верхнім одягом і взуттям. Для санітарної обробки людей задіються душові та мийні установки служби санітарної обробки людей та знезаражування одягу. Контроль за змістом хімічних речовин в організмі людей буде проводитись на базі місцевих лікувальних закладів.

Транспорт, обладнання, одяг та засоби індивідуального захисту, які зазнали хімічного забруднення, направляються на станції проведення санітарної обробки.

Пункти санітарної обробки забезпечуються підмінним одягом, взуттям і предметами першої необхідності за органів місцевої влади та Дубечненської сільської ради.

Дезактивація є одним з найефективніших заходів радіаційного захисту населення. Регулярній дезактивації піддаються техніка, спецодяг і індивідуальні засоби захисту, що знаходяться у користуванні.

Для дезактивації відкритих територій (ґрунту) застосовуються:

зняття і подальше поховання верхнього забрудненого шару ґрунту (механічний спосіб);

дезактивація методом екранування;

очищення методом вакуумування;

хімічні методи дезактивації ґрунтів (промивка);

біологічні методи дезактивації (природна дезактивація).

Для дезактивації доріг і майданчиків з твердим покриттям застосовуються:

змив радіоактивних забруднень струменем води або дезактивуючих розчинів (рідинний спосіб);

видалення верхнього шару спеціальними засобами або абразивною обробкою;

дезактивація методом екранування;

очищення методом вакуумування;

змітання щітками поливомийних машин (багаторазове).

Способами дезактивації ділянок місцевості, покритих лісочагарниковою рослинністю є:

лісоповал і засипка чистим ґрунтом після обпадання крони;

зрізання крони з подальшим її збиранням і похованням.

Способами дезактивації будівель і споруд є:

обробка дезактивуючими розчинами (з щітками і без них);

обробка високонапірним струменем води;

очищення методом вакуумування;

заміна пористих елементів конструкцій;

знос будівель.

Надання самодопомоги в районі застосування зброї масового знищення (ядерної зброї) здійснюється першочергово населенням, а домедична допомога – силами цивільного захисту (рятувальниками) до прибуття бригад екстреної медичної допомоги.

Надання екстреної медичної допомоги здійснюється бригадами екстреної медичної допомоги відповідно до спеціальних клінічних маршрутів та клінічних протоколів, які затверджуються МОЗ.

Медичними закладами проводиться медичне сортування, надається медична допомога і здійснюється (за потреби) медична евакуація до спеціалізованих закладів надання медичної допомоги, зокрема за кордон.

МОЗ організовує надання медичної допомоги, розгортання мережі формувань медицини катастроф поза межами зони радіаційного ураження, а також утворення додаткових ліжко-місць відповідного профілю в медичних закладах незалежно від форми власності.

Контроль продуктів харчування проводиться підрозділами Головного управління Держпродспоживслужби в області, контроль питної води централізованого та децентралізованого водопостачання, джерел водопостачання та поверхневих вод  проводиться ДП «Волинським обласним центром контролю та профілактики хвороб  МОЗ України».

У разі перевищення рівнів забруднення радіоактивними речовинами питної води та продукції сільського господарства місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування разом з МОЗ та Держпродспоживслужбою дають рекомендації щодо обмеження кількості споживання таких продуктів на певний час і вживають заходів для доставки радіаційно незабруднених продуктів харчування.

 

Організація основних видів забезпечення під час проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт

і ліквідації наслідків надзвичайної ситуації

 

Основними видами забезпечення під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації є розвідка, інженерне, радіаційне, хімічне, гідрометеорологічне, матеріально-технічне, транспортне, медичне, інформаційне забезпечення та охорона публічного (громадського) порядку, які здійснюються відповідними силами цивільного захисту всіх рівнів та суб’єктів господарювання за рішенням Урядової комісії або керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

Забезпечення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації здійснюється відповідно до статутів та інших нормативних документів щодо дій у надзвичайних ситуаціях, які затверджуються відповідними центральними органами виконавчої влади, а також Планом реагування на надзвичайні ситуації Дубечненської сільської ради Розділ VIII.

 

Заступник голови                                                 Микола КАРПУК